день працівників культури і майстрів народного мистецтва 

ЩОБ ЛЮДИ ДУМАЛИ НЕ ЛИШЕ ПРО ШМАТОК ХЛІБА, А ЯКОГО ВОНИ РОДУ- ПЛЕМЕНІ

Академія над Дніпром - флагман мистецької освіти Київщини . І не тільки.

Тож не дивно, що попри виклики сьогодення чубинці в особливий спосіб віншували День працівників культури і майстрів народного мистецтва.
9 листопада тут навіть в укритті панувала надзвичайно тепла мистецька атмосфера.

Найперш провели робочу нараду, під час якої ректор Василь Романчишин побажав колегам- подвижникам української культури
щастя, добра, здоров'я, а головне - надалі зустрічати всі свята в мирних умовах.

- Намагаємося використовувати кожну можливість, щоб полегшити життя нашого колективу, - констатував Василь Григорович. - Нещодавно нам вдалося викроїти кошти, щоб преміювати до Дня вчителя тих, хто має основне місце роботи в Академії. На жаль, для сумісників такої можливості об'єктивно немає. Якщо вдасться, то і в зв'язку з Днем працівників культури цього місяця будемо намагатися оформити...

Детально і відверто колектив розглянув низку актуальних робочих питань, сфокусованих на забезпеченні якості навчального процесу в дистанційних умовах.
Профільні викладачі доповіли про особливості, тонкощі та проблемні моменти онлайн- процесу задля спільного пошуку оптимальних відповідей на всі можливі виклики.

Тим часом художня рада Академії спільно зі студентами підготували для викладачів- чубинців розкішне концертне вітання.
З місією ведучих іскрометно впоралися студенти 3 ВТЗ - курсу Поліна Андрощук та Богдан Литвин ( художня керівниця, викладачка Ірина Маслова- Лисичкіна) .

- Я вже 52 роки працюю в царині української культури- щиро звернувся до колег і студентів Заслужений діяч мистецтв України Василь Романчишин. - З моменту вступу в училище, коли зрозумів, що це та дорога , якою я повинен іти все своє життя. Не помилився і ніколи не пошкодував . Це правда. Був щасливий завжди в своїй професії: і коли був студентом училища й інституту, і коли працював у сільському будинку культури 7 років, і коли служив у військовому ансамблі, і коли працював в районі, області, міністерстві. Завжди відчував велике щастя від того, що займаюся улюбленою роботою.Різні були ситуації, як і в кожного: невдачі, прикрощі, гіркота. Але ніколи не було бажання кинути Культуру, піти в бізнес абощо. Думаю, що кожен з нас, йдучи до студентів, повинен доносити до них думку: вам в житті не буде завжди легко,інколи буде важко і будуть проблеми. Але то все минає. Залишається головне: відчуття великої справи, заради якої ти прийшов у цей світ. Робити наших людей, наш народ кращим, духовно багатшим. Щоб всі люди думали не лише про шматок хліба, а якого вони роду-племені. З чим вони прийшли на цю землю. Як вони мають діяти в умовах миру і війни, злигоднів і багатства, щастя і суму. В цьому полягає наша з вами робота.
Сьогодні ми згадуємо наших полеглих колег- чубинців, відємо їм шану. Їх було четверо, а поки ми зробили стенд - їх уже стало шестеро. Це трагедія. Це ті люди, які могли б робити дуже багато потрібних справ в Україні. Могли б насолоджуватись життям, радіти успіхам своїх дітей, своєї альма-матер, але вони, на жаль, уже не з нами. Вони з нами у нашій пам'яті. І без цього ніяк.
Хочу побажати, щоб це було останнє наше професійне свято в умовах війни. Щоб надалі всі наші святкові події тривали в умовах Миру, Щастя, процвітання нашої країни.
Будьте здорові, щасливі й радійте, що доля вам дала таку можливість займатися благородною, красивою і дуже важливою для нашого народу справою - бути працівником культури. Дякую вам за це !

Вручено нагороди Київської обласної ради, департаменту культури і туризму КОДА та Академії.
Почесні грамоти Київоблради - Тетяні Арих - викладачці вищої категорії ПЦК
"Загальноосвітні дисципліни" ( і цінний подарунок - павербанк) та
Денису Тильку.
Подяки департаменту культури і туризму КОДА Майї Івановій - художній керівниці Академії; Віталію Гурському - викладачеві ПЦК " Народна хореографія".

Подяки Академії - Наталії Чистяковій - методистці; Павлу Косенку - доценту кафедри "Інструментальне виконавство ( за видами)"; Роману Каплуну - викладачу ПЦК " Народні духові та ударні інструменти".

Мистецький букет пісні, танцю, музики дарували студенти своїм викладачам з нагоди Дня працівників культури і народного мистецтва.

Хвилиною мовчання і болісним спомином згадали випускників Академії, які поклали життя за волю України і кожного нині сущого українця. Дякували тим колегам- митцям, які стали воїнами і нині боронять від московитської геноцидної навали кожен наш день.

Далі чубинці гріли душі своїми веселковими талантами.

Елегантні скрипалі камерного оркестру кафедри інструментального виконавства заграли твір Романа Цися " Рапсодія N2" (художня керівниця Олеся Пилип, диригент Євген Бєльцев, солістка - студентка 4 БІВ курсу Марія Губська, партія фортепіано - Ірина Михайловська).

Чарівна Софія Лук'яненко вкотре зігрівала серця народною піснею " Чом ти не прийшов" (клас викладачки, Заслуженої артистки України Людмили Придіус).

Ніжність, енергію, віртуозність гри на фортепіано дарувала Олена Ейсмонт, зігравши " Токату" Юрія Шамо ( клас викладачки Ірини Цепух).

Мовою танцю передавала " Таємні знаки предків " Анна Сич - солістка хореографічного ансамблю " Молодощі" , володарка призу глядацьких симпатій паризького талант- шоу ( художня керівниця, балетмейстерка- постановниця Тетяна Борисенко).

Геніальною піснею " Скрипка грає" Ігоря Поклада на слова Юрія Рибчинського до сліз розчулила глядачів Анастасія Вітрук - студентка 3БЕМ курсу класу викладачки Нелі Цапенко.

У світ витонченості й гармонії запросив усіх ансамбль скрипалів Академії мелодією Габріеля Форе " Павана" (керівниця - Олеся Пилип, концертмейстерка - Ірина Михайловська).

Легко, дотепно, жартівливо заспівала народну пісню " Чепурушка " про кохання студентка 3МС курсу Віталіна Блищик ( клас Людмили Придіус, концертмейстер - Віталій Бондаренко).

Насамкінець Дмитро Шаров, Валерія Ракоча та Анастасія Герасименко - солісти ансамблю " Молодощі" - утнули танок "Український грайливий".

Так чубинці вкотре ствердили:
українська культура в усіх її виявах звучить, розвивається, дивує світ, рятує у наважчі часи і залишається силою і гордістю України !