ЮРІЙ ТІТОВ ВОСКРЕСАЄ ПІСНЯМИ І ВІРШАМИ

Шість років тому пішов у вічність Юрій Тітов ( поетичний псевдонім - Чайка Джонатан).

Поет, який від самого народження мав невиліковну недугу та був прикований до інвалідного візка. 

Поет, який друкував вірші носом на комп’ютері.

Поет, який є автором загалом одинадцяти ( !) поетичних збірок.

 Поет, чиї вірші – це глибина і справжність.

 Поет, який зріс та здобув університетську освіту завдяки титанічним зусиллям Матері та Батька – Лідії  та Миколи Тітових.

 Поет, чию творчу дорогу довгі роки дієво благословляла Тамара Луценко –  дружина видатного українського поета Дмитра Луценка.

 Поет, чиї творчі вечори при повному аншлагові не раз відбувалися у знаменитому Київському Будинку вчителя та в Національній філармонії України.

 Поет, який ще за життя здобув таких друзів і шанувальників, котрі вперто і послідовно продовжують нести  світло його Поезій.

 Нині Юрія Тітова називають Пророком.

 Отже, напередодні православної Дмитрівської поминальної суботи,  у пятницю 23 жовтня, на кону Національного музею літератури України за сприяння Академія мистецтв імені Павла Чубинського  відбувся вечір-вшанування пам’яті Юрія Тітова  «Вескресаю піснями і віршами», а також вручення літературної премії його імені.

 Понад те, сталося диво, яке можна пояснити хіба що впливом Божого світла: перед самим початком дійства після темряви відключень, спричинених обстрілами Києва московитськими варварами, увімкнулося світло та сяяло, доки тривав  концерт і нагороджували лауреатів. А водночас у залі панувало незбагненне світло душ, щира і поетична атмосфера. 

На все те споглядав з портрета Юрій Тітов, а його Матуся – Лідія Петрівна -  спрагло вбирала кожне поетове слово з вуст Народних і заслужених артистів та юних виконавців.

Місія ініціатора та ведучого події випала віце-меру міста Києва 1993-1996 років, поету-пісняру, голові комітету з вшануванням пам’яті Юрія Тітова, засновнику літературної премії імені Юрія Тітова Київської організації НСПУ  Владлену Ковтуну у супроводі актриси кіно і театру Анастасії Артамонової-Шатунської.

Поезії Юрія Тітова наживо й ексклюзивно читали та пісенно славили корифей українського художнього слова, Народний артист України, Герой України Анатолій Паламаренко, великий друг Юрія, співак, лауреат національних і міжнародних конкурсів Маркіян Свято, секретарка Національної спілки письменників України та членкиня правління Київської організації НСПУ Інна Ковальчук, Заслужена артистка естрадного мистецтва України Тетяна Мирошниченко, володар італійського титулу «Голос унікальної краси», Народний артист України Олександр Василенко. Власні поезії, присвячені Юрію Тітову « А я б Юрка подав до нагороди»  та «Юрку, Юрку, витязю могутній» декламував Владлен Ковтун.

 Талановиті чубинці під орудою викладачки вищої категорії, режисерки Ірини Маслової-Лисичкіної також не залишилися осторонь. Щемну тему єдиного поетового кохання доповнили:  студент 3 курсу освітньо-професійної програми «Видовищно-театралізовані заходи» Академії мистецтв імені Павла Чубинського Денис  Куледжішвілі декламував поезію Юрія Тітова «Ах, зараз би»,  а викладач, актор театру й кіно Олексій Цуркан – «В моїх обіймах ти заснула». 

Цьогоріч на звання лауреатів літературної премії Київської організації НСПУ імені Юрія Тітова, заснованої з ініціативи Владлена Ковтуна, подавали свої вірші десятеро молодих українських поетів. Переможцями і лауреатами стали двоє –  воїн і поет Сашко Обрій з Миколаївщини за збірку поезій «ПростеП»  та Роксолана Жаркова зі Львівщини за поетичне зібрання «Глибока трава».  

Прикметно: поезії та пісні, освячені йменням Юрія Тітова, створили надзвичайно  натхненну ауру події, яка ніби за Божим велінням перетворилася на джерело світла, подолавши морок постійних ворожих тривог у столиці України. 

Слава Україні!

Героям слава!