
|
|
український танець київщини : сучасна інтерпретація
12 грудня до Академії завітали завжди бажані гості: представники методичного об’єднання викладачів початкових навчальних мистецьких закладів та керівники хореографічних колективів Київської області.
Саме цього дня успішно відбувся семінар-практикум «Стилістичні та лексичні особливості танцювального фольклору Київщини. Інноваційні принципи його сценічної обробки».
Ініціаторкою події стала голова предметно- циклової комісії «Народна хореографія», викладачка- методистка , художня керівниця та балетмейстерка -постановниця хореографічного ансамблю «МОЛОДОЩІ» Тетяна Вікторівна Борисенко. Підтримала колегу доцентка , викладачка предметно- циклової комісії , членкиня Всесвітньої ради танців UNESCO Світлана Віталіївна Шалапа. Безпосередню участь взяли концертмейстер Ігор Мирославович Гопчук та асистентка – викладачка комісії Христина Костянтинівна Губська.
Демонстрували різноманіття інтерпретацій українського народного танцю студенти 1, 2 та 3 курсів – учасники ансамблю «МОЛОДОЩІ».
Чубинці під орудою Тетяни Борисенко показали профільним педагогам Київщини, які премудрощі танцю можна осягнути та чого навчитися в Академії мистецтв імені Павла Чубинського. То була феєрія танцю ,утворена з майже двох десятків хореографічних композицій.
Варто згадати , наприклад, виступи
«Окрилені неосяжним» у виконанні жіночої групи хореографічного ансамблю «Молодощі»; танець «Козачок» у виконанні Софії Пархоменко та Костянтина Корякіна; авторські інтерпретації танцювального фольклору Київщини студенток 1 курсу Марії Генаш, Валерії Ракоча, Христини Ткаченко, Анни Санжаревської; авторські інтерпретації студентів 2 курсу Віталіни Єрко та Владислава Карася, Анастасії Цікаленко, Варвари Клімової, Анастасії Фролової, Вероніки Романенко, Софії Пархоменко, Дарії Гопко, Мирослави Леонової, Анжели Полос, Катерини Костюкової; репетуарну складову ансамблю «Молодощі» як творчу концепцію композиції на прикладі танців « Древо – моя сила», «Код українського альфреско»; складні комбінаторні схеми сучасної інтерпретації фольклору у виконанні студенток 3 курсу Марії Тарасюк, Каріни Шуби, Софії Кравченко, Анастасії Міщенко, Марії Литвинчук, Ірини Коваль, Дарини Калюжної, Єлизавети Бондарчук, Лідії Дубінки, Ірини Голуб.
– Важливо, що семінар відбувся, – поділилася думками доцентка кафедри хореографії Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв, викладачка предметно- циклової комісії Академія мистецтв імені Павла Чубинського Світлана Шалапа. – Тому що сучасна інтерпретація народного танцю – дуже актуальна: по-перше, базується на основі національного танцю, а по-друге, спрямована в майбутнє. То є розвиток української хореографії. Український танець сьогодні модний і затребуваний. Але замало показувати лише його давні форми, адже ми розвиваємося. У нас, хореографів,властиво називати цей процес стилізацією українського народного танцю. Багато здійснив у цьому напрямку, зокрема, Кім Василенко.
А семінар став ковтком свіжого повітря. Адже молодь розвиває український танець, а ми, викладачі, маємо підказати, підтримати.
Танець – це мова руху, тож потрібно знати цю мову. А те, що ти розповідаєш у танці, – вже теж література. А її треба читати: базову, історичну, професійну.
Я викладаю на третьому курсі, і можу спостерігати, як зростає танцювальна майстерність студентів від 1 курсу: здобувають досвід, пізнають техніку виконання. У рамках предмету «Постановка танцю» студенти мають нагоду проявити кожен свою особистість. Мені імпонує, що в ансамблі «Молодощі» Тетяна Борисенко змогла захопити студентів стилізацією, автентикою, любов’ю і до українського танцю, і до його можливого осучаснення. Водночас Тетяна Вікторівна вміє тримати дисципліну, бачить творчий потенціал кожного студента . Бо діти дуже різні, і треба їх не пригальмовувати, а навпаки – підтримати, підштовхнути, а десь трішки зачекати: творчий імпульс не завжди одразу вибухає, потрібно додати щось дитині, підказати. То є творчий процес.
Загалом мені дуже подобається й мистецька атмосфера в Академії, і бачення Тетяною Вікторівною сучасного процесу в українському танці та його стилізації. Тим більш, що я є у складі журі міжнародних і всеукраїнських фестивалів, конкурсів, тож іноді бачу поєднання непоєднуваного. А хочу бачити геніальні твори, що викликали б катарсис, запал. Це розвиток. Оцей семінар і є моторчиком для руху вперед . Я вдячна Тетяні Вікторівні, що залучила. Люблю український танець. І вважаю головним саме народний танець, який за багатством лексики, костюмів , перебудов переплюнути неможливо. Тому його запозичують. Сучасна хореографія теж починалась з народного танцю. Народний танець – це база, і саме він дав величезний поштовх для всіх видів хореографії.
-- Хочу наголосити: на семінарі-практикумі були присутні наші прихильники з Київщини, які щороку залучають своїх вихованців як потенційних студентів Академії, – докладно розповідає Тетяна Борисенко. – Це насамперед колеги з Кагарлика. Також з Броварського району (селищ Калинівка, Семиполки. Особливо активна Калинівська дитяча школа мистецтв). Були присутні представники дитячих шкіл мистецтв, приватних студій та колективів міста Біла Церква. Завітали представники дитячої школи мистецтв селища Глеваха ( там вже 5 викладачів і керівник хореографічного колективу «Талісман» – наші випускники. Щороку звідтам до Академії обов’язково приходять абітурієнти). Завжди з нами є митці села Шпитьки Бучанського району.
Підтема семінару-практикуму – «Інноваційні принципи обробки танцювального фольклору Київщини, їх трансформація та видозмінювання».
Цілі блоки були присвячені роботі ансамблю Молодощі»: принципам, специфіці, добору репертуару, а також авторським трансформаціям танцювальних форм Київщини студентами 1 курсу (проби), 2 курсу і 3 курсу. Зокрема, третій курс вдруге демонструватиме свій доробок у День відкритих дверей Академії з дисципліни «Сучасна інтерпретація фольклору», яку я запровадила у планах з 2009 року. Також для дисципліни «Композиція й постановка танцю» я обрала 3 курс, тому що мали завдання семестру «Поглиблене вивчення танцювального фольклору Київщини, лексичної основи чоловічого і жіночого танцю і створення хороводних форм танцю». Були і традиційні, й сучасні трансформації. Саме сучасні ми з викладачкою композиції постановки танцю Світланою Віталіївною Шалапою додали в цей контекст. Демонструвалися також роботи студентів 3 курсу дисципліни «Композиція й постановка танцю» та студентів 2 курсу «Сучасні інтерпретації фольклору». Загалом близько 25 робіт.
Раніше вважалося, що не можна допускати сучасну інтерпретацію народного танцю в навчальних закладах. Але сталося так, що я перша 1994 року виступила на міжнародному конкурсі та зареєстрована в Агенції з авторського права як балетмейстерка сучасної інтерпретації українського фольклору. Була першопрохідцем на цьому шляху. Також особисто демонструвала спільно з Костянтином Корякіним чоловічі й жіночі віртуозні рухи під час семінару-практикуму.
У найближчих планах – організувати методичне об’єднання, присвячене танцювальним культурам народів світу й українському танцю (семінар-практикум з народно-сценічного танцю).


















