
|
|
конференція : докладно про день другий
30 квітня у співпраці з Всеукраїнським громадським центром «Волонтер» було проведено інтенсивний тренінг для активної молоді «Лідер – ініціатор позитивних змін у житті громади». Учасники відпрацювали навички командної взаємодії, лідерства та стратегічного планування. Подія стала стимулом для розвитку лідерського потенціалу.
Результатами наукової роботи поділилася Олександра Кузьменко, завідувачка відділу нематеріальної культурної спадщини Українського центру культурних досліджень, провівши вебінар «Досвід функціонування цифрових нотних бібліотек». Під час вебінару було проаналізовано світові практики створення цифрових архівів (Швеція, Чехія, Фінляндія та Нідерланди). Особливу увагу приділили питанням збереження нотних фондів та реалізації концепції проєкту цифровізації нотної спадщини українських композиторів ХХ-ХХІ століть. Як підкреслила доповідачка, «створення національної цифрової нотної бібліотеки - це вже не просто культурний проєкт, це питання національної безпеки у сфері культури».
Практико-орієнтований вебінар «Казка як фундамент національної ідентичності» провела кандидатка психологічних наук Інна Дідук. Учасники занурилися у психологічний аналіз казки як значущого елемента ідентичності. Практична частина була присвячена презентації результатів опитування серед здобувачів освіти, зокрема щодо ступеня популярності різних казкових сюжетів. Окрему увагу приділено казкам, записаним Павлом Чубинським. Продемонстровано, як через фольклорні образи дитина засвоює національні цінності та формує свою громадянську суб'єктність.
У межах науково-практичної конференції відбулося засідання секції №3, що об'єднала молодих дослідників кафедри музичного мистецтва естради та спеціалізації «Народна хореографія». Модератором секції виступила кандидатка мистецтвознавства, доцентка Вероніка Левко.
Робота секції відзначилася високим рівнем підготовки доповідей, широким спектром тем - від технічних аспектів звукорежисури до психотерапевтичного впливу вокалу та збереження національної ідентичності.
Ключові напрями дискусій:
1. Національна ідентичність та культурний спротив.
Особливу увагу приділено ролі мистецтва в сучасному українському контексті.
• Оксана Арендар проаналізувала вплив етнічних традицій на український естрадний вокал крізь призму конкурсу «Євробачення».
• Сергій Безсонов презентував дослідження репертуару вокалістів як потужного інструменту культурного спротиву.
• Вероніка Науменко розповіла про сучасне життя колискових пісень.
Науковий інтерес викликала доповідь Ольги Кагарлицької, яка розкрила потенціал вокальних технік як засобу подолання проявів посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Питання музикознавчого та культурологічного дискурсу жіночого голосу дослідила Любов Шевченко, а методичні особливості естрадного вокалу - Валерія Лизогуб-Нікитюк.
Технічний блок доповідей був представлений ґрунтовними аналізами сучасних технологій:
• Геннадій Юденко провів порівняльний аналіз музичних секвенсорів.
• Сергій Брагар та Катерина Кравченко висвітлили питання акустичних вимірювань та принципів мікрофонного озвучення інструментів.
• Вероніка Зінчук та Богдан Базиль зосередилися на створенні звукового образу у кіно та гібридизації стилів у саунд-індустрії.
Студенти також дослідили творчість світових легенд та сучасні феномени:
• Аналіз творчості Елли Фіцджеральд (Юлія Гревцова), гуртів Queen (Катерина Гончаренко), ABBA (Вікторія Забіло) та Ероса Рамазотті (Аріадна Шеліхова).
• Модель особистого бренду естрадного виконавця представила Марина Безкоровайна.
• Братчик Анна розповіла про анатомо-фізіологічні особливості вокального голосоутворення в рок виконавстві.
• Стефанія Виноградова простежила еволюцію джазу, а Юлія Ваврашко розкрила феномен K-pop.
• Важливою частиною секції стали доповіді про еволюцію ударних інструментів від Дмитра Золочевського, Тимофія Маловіка та Яни Яремчук.
Про інновації в українській хореографії ХХ-ХХІ століть доповіла Мирослава Антонова, а Софія Пархоменко презентувала танцювальні традиції Київщини.
Завершуючи роботу секції, модератор Вероніка Левко відзначила професійний підхід студентів до вибору тем та важливість наукового керівництва викладачів кафедри, а саме: Жанни Карпенко-Боднарук (Народна артистка України, професорка, завідувачка кафедри), Вячеслава Овсяннікова (кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри), Сергія Лазарєва (кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри), Ярослава Кваша (заслужений артист естрадного мистецтва, викладач кафедри), Олени Славіної (викладачки кафедри, Юлії Антипенко (викладачки кафедри), Нелі Цапенко (викладачки кафедри), Євгена Машковцева (викладача кафедри).
Окремий науковий кластер склали дослідження здобувачів спеціалізації «Народна хореографія» під науковим керівництвом Тетяни Борисенко (викладач-методист, голова предметно-циклової комісії «Народна хореографія»).
Вітаємо учасників із успішними виступами та бажаємо подальших наукових і творчих звершень!
















