всеукраїнська науково-практична конференція. День другий 

VІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «ПРОФЕСІЙНА МИСТЕЦЬКА ОСВІТА: НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ»

День другий: професійні дискусії

26 лютого 2026 року Академія об’єднала провідних фахівців, викладачів та молодих дослідників у межах другого дня конференції. Робота була  зосереджена на трьох стратегічних напрямах, що охопили фундаментальні аспекти інструментального виконавства, естрадного мистецтва та культурології.

Під модераторством Ірини Олександрівни Цепух (викладачка-методист, голова предметно-циклової комісії «Фортепіано та концертмейстерство» КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського», старший викладач кафедри інструментальне виконавство, аспірантка Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв) учасники занурилися у питання теорії та методики інструментального виконавства. Особливу увагу привернули доповіді щодо семантики творів Й. С. Баха (Альона Мирославівна Боршуляк, кандидат мистецтвознавства, доцент, завідувач кафедри музичного мистецтва Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка) та аналізу циклу «П’ять прелюдій» Бориса Лятошинського (Ангеліна Максимівна Стукаленко, магістр музичного мистецтва, викладач, концертмейстер КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського»). Дискусії також торкнулися практичних аспектів: від сучасних підходів в оцінюванні ансамблевого виконання (Наталія Юріївна Базіна, в.о. доцента кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії України та старший викладач кафедри Інструментальне виконавство (за видами) КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського»; Наталя Валеріївна Водолєєва, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії України),  формування інтерпретаційного мислення у студентів (Олена Вадимівна Сікалова, в. о. доцента кафедри концертмейстерства Національної музичної академії України) до методики керування гітарним звуком (Павло Борисович Косенко, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інструментального виконавство (за видами) «КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського». Ірина Олександрівна Цепух презентувала методичний потенціал підручника Людмили Іванько «Історія фортепіанного виконавства».

Окрему увагу під час роботи секції було приділено виступам молодих дослідників, які презентували результати своїх розвідок у сфері інструментального виконавства та педагогіки. Їхні доповіді відзначилися актуальністю тем та практичною спрямованістю. Свєнтік Юліана Сергіївна (здобувачка фахового молодшого бакалавра ПЦК «Фортепіано та концертмейстерство» КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського») у своїй доповіді «Професійна педагогічна та виконавська підготовка піаніста: виклики сьогодення» проаналізувала складні умови, у яких сьогодні формується майбутній митець. Анна Андріївна Трофимова (здобувачка вищої освіти фахового коледжу «Універсум» Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка) присвятила свій виступ фундаментальному аспекту музичної грамотності - «Ролі відчуття ритму у формуванні виконавських навичок у музиканта». Єлизавета Сергіївна Огороднійчук (здобувачка бакалаврського рівня вищої освіти Національної музичної академії України) представила ґрунтовну розвідку «Нова музика в сучасному академічному просторі».

Модератор секції «Музичне мистецтво естради: історико-теоретичні та виконавські аспекти» Вероніка Іванівна Левко (кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичного мистецтва естради КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського») розпочала роботу з актуальних питань. Науковці дізналися про роль поп-рок музики у контексті культурної протидії геноциду українського народу під час повномасштабної війни в Україні (Вячеслав Георгійович Овсянніков, кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри музичного мистецтва естради КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського»). Також мова йшла про формування професійних компетентностей естрадного музиканта в умовах цифрової культури (Олена Юріївна Сєрова, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ), роботу звукорежисера в умовах дистанційного навчання (Євген Валерійович Андрєєв, кандидат мистецтвознавства, викладач теоретичних дисциплін Харківського фахового музичного коледжу імені Б. М. Лятошинського, ст. викладач кафедри музичного мистецтва естради та джазу Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського), компетентнісний вимір кінокомпозитора (Олександр Юрійович Сошальський, старший викладач кафедри музичного продакшну та звукорежисури, здобувач вищої освіти третього рівня (доктор філософії) спеціальності 025 «Музичне мистецтво» Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв), трансформацію творчої суб’єктності музичного продюсера в умовах алгоритмічного профіциту (Микола Едуардович Павлов, старший викладач кафедри музичного мистецтва, здобувач вищої освіти третього рівня (доктор філософії) спеціальності 034 «Культурологія» Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв).

Окремим тематичним блоком було розглянуто виконавські та жанрові особливості естради: аналіз класичної та традиційної естради в інтерпретації хору «Гомін» (Ольга Леонідівна Зосім, доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри музичного мистецтва Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв), значення вокального репертуару як важливого професійно-особистісного фонду виконавця музичного мистецтва естради (Світлана Миколаївна Садовенко, доктор культурології, професор, заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри музичного мистецтва Навчально-наукового інституту перформативних мистецтв Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв), питання академічного мислення в жанрі естрадної пісні (Вероніка Іванівна Левко, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичного мистецтва естради КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського»), основи та розвиток соло на барабанах (Євген Аркадійович Машковцев, викладач вищої категорії, КЗВО КОР «Академія імені Павла Чубинського»). 

Секція під керівництвом Інни Анатоліївни Дідук (кандидат психологічних наук, доцент кафедри музичного мистецтва естради КЗВО КОР «Академії мистецтв імені Павла Чубинського») була присвячена простору культури та освіти. Обговорювалися інноваційні проєктно-командні стратегії (Андрій Андрійович Мерхель, магістр музичного мистецтва, магістр культурології, Польський центр музичної інформації, сучасні бібліотечні послуги (Ілона Сергіївна Макіша, здобувачка бакалаврського рівня вищої освіти 3-го курсу спеціальності менеджмент соціокультурної діяльності Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (кафедра мистецьких дисциплін); науковий керівник: Олександр Ігорович Солдатенко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедра мистецьких дисциплін Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка) та розвиток креативних просторів (Олена Миколаївна Шемякіна, викладач КЗВО КОР «Академії мистецтв імені Павла Чубинського»).

Також секція розглянула питання вивчення португальського фольклору в хореографії (Тетяна Вікторівна Борисенко, викладач-методист, голова предметно-циклової комісії спеціалізації «Народна хореографія» КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського») та національної культури як основи суспільного розвитку (Олександр Володимирович Магаліс, кандидат мистецтвознавства, концертмейстер вищої категорії предметно-циклової комісії спеціалізації «Народна хореографія» КЗВО КОР «Академія мистецтв ім. Павла Чубинського»).

Робота конференції завершилася трансляцією концерту «АКАДЕМІЇ ЧУБИНСЬКОГО – 95».

Конференція відбулася у творчому піднесенні та відзначалася високим фаховим рівнем виступів. Кожна доповідь стала вагомим внеском у розбудову сучасного українського культурного простору. Захід продемонстрував гармонійне поєднання глибокої академічної науки та креативного погляду митців-педагогів.

Результати обговорень та ключові наукові напрацювання були узагальнені в ухваленій резолюції конференції.

Щиро вдячні кожному, хто долучився до професійного діалогу!

Попереду - нові обрії, спільні проєкти та подальша плідна робота над розвитком професійної мистецької освіти.

<< Назад