всеукраїнська науково-практична конференція 

    VІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Професійна мистецька освіта: науково-методичні аспекти» (до 95-річчя Академії мистецтв імені Павла Чубинського). 

День перший.

25 лютого 2026 року Академія мистецтв імені Павла Чубинського стала центром наукової та мистецької думки. У стінах закладу відбулася знакова подія - VІ Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Професійна мистецька освіта: науково-методичні аспекти». Цьогорічний науковий форум набув особливого статусу, адже став яскравою сторінкою у святкуванні славетного 95-річчя від дня заснування Академії - фундації, що майже століття плекає музичні таланти України.

Програма конференції розпочалася з перегляду відеопроєкту «Академія мистецтв імені Павла Чубинського: крок до століття», який нагадав присутнім про славетний шлях закладу та його внесок у формування української культури.

З вітальним словом до учасників звернувся ректор Академії - доктор філософії, професор, заслужений діяч мистецтв України - Василь Григорович Романчишин, який наголосив на важливості розвитку наукової складової у професійній освіті. 

До привітань долучилися провідні науковці та діячі освіти України: Василь Григорович Кремень (доктор філософських наук, професор, академік, президент Національної академії педагогічних наук України), який  відзначив високий рівень мистецької діяльності Академії. Представники партнерських закладів вищої освіти із Вінниці (Віктор Володимирович Соловей, кандидат педагогічних наук, доцент, заступник декана факультету мистецтв і художньо-освітніх технологій з наукової роботи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського), Тернополя (Ярослава Володимирівна Топорівська, декан факультету мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, кандидат педагогічних наук,  доцент) та Києва (Ігор Сергійович Рябов, кандидат мистецтвознавства, доцент, професор, завідувач кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії України) висловили підтримку та окреслили перспективи подальшої співпраці.

Програма пленарної частини запропонувала учасникам огляд світових освітніх трендів, фокусуючи увагу на векторі міжнародної співпраці та адаптації кращих закордонних методик у вітчизняну музичну практику. Професор Ольга Григорівна Бенч (професор, професор Католицького університету в Ружомберку (Словаччина), професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, кандидат мистецтвознавства, народна артистка України) проаналізувала українсько-словацькі паралелі мистецької освіти, а Ольга Панасівна Кушнірук (кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Національної академії наук України, дослідниця Кембриджського університету представила особливості музичної освіти у Великій Британії. Європейська інтеграція фортепіанної школи України стала предметом доповіді Ігоря Сергійовича Рябова (кандидат мистецтвознавства, доцент, професор, завідувач кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії України), а італійська модель консерваторської освіти - Олени Юріївни Пономаренко (кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри теорії та історії музичного виконавства Національної музичної академії України; доцент предметно-циклової комісії «Фортепіано і концертмейстерство»  КЗВО КОР «Академії мистецтв імені Павла Чубинського»). Інеш Осербаївна Кдирова (заслужена артистка України, кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри музичного мистецтва естради КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського) представила аспекти вокального мистецтва в процесах міжкультурної взаємодії. Сергій Георгійович Лазарєв (кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичного мистецтва естради КЗВО КОР «Академії мистецтв імені Павла Чубинського») розкрив аспекти міжкультурної взаємодії та міжнародних медіа-проєктів, Ярослав Анатолійович Ярмак (доктор філософії, доцент кафедри інструментальне виконавство (за видами) КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського») зацікавив темою перформативного театру, а Тетяна Віталіївна Раструба (кандидат педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри мистецтво співу КЗВО КОР «Академії мистецтв імені Павла Чубинського») спільно з Інною Анатоліївною Дідук (кандидат психологічних наук, доцент кафедри музичного мистецтва естради КЗВО КОР «Академії мистецтв імені Павла Чубинського») презентували дослідження про формування самоосвітньої компетентності майбутніх музикантів. Учасники обмінялися досвідом, який стане підґрунтям для подальшого розвитку мистецької освіти в Україні та її успішної інтеграції у світовий культурний простір.

Окремою важливою частиною конференції стала робота секцій. Засідання струнно-смичкового мистецтва об’єднало представників різних ланок мистецької освіти: від викладачів початкових мистецьких шкіл до професорів провідних музичних академій країни. Модераторами секції виступили: Олеся Ігорівна Пилип - доктор філософії в галузі музичної педагогіки, старший викладач класу скрипки кафедри «Інструментальне виконавство (за видами)» КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського» та Світлана Миколаївна Дзюман (старший викладач, спеціаліст вищої категорії класу скрипки КЗ ФМР «Фастівська дитяча музична школа», голова секції струнно-смичкових інструментів Обласного методичного об’єднання викладачів мистецьких закладів Київської області). З вітальним словом до учасників звернувся почесний гість - декан факультету мистецтв імені Анатолія Авдієвського Українського державного університету, народний артист України, доктор педагогічних наук, професор Василь Ілліч Федоришин. Ректор Академії - Василь Григорович Романчишин - побажав учасникам секції плідної дискусії та висловив упевненість, що напрацьовані під час зустрічі методичні рекомендації стануть вагомим внеском у розвиток вітчизняного струнно-смичкового мистецтва.

Доповіді учасників охопили широке коло питань: Ірина Олександрівна Журенко (аспірантка творчої аспірантури, Одеська Національна Музична Академія імені А. В. Нежданової) проаналізувала особливості жанру концерту в контексті становлення альтиста, а Тетяна Валентинівна Заріцька (старший викладач класу арфи КЗО СК «Борщагівська школа мистецтв», КЗСМО «Білогородська школа мистецтв», КДМШ №23) присвятила виступ теорії інструментального виконавства. Олеся Ігорівна Пилип (доктор філософії в галузі музичної педагогіки, старший викладач) розкрила міждисциплінарні засади в історії скрипкової освіти. Андрій Іванович Тучапець (заслужений артист України, соліст Національного ансамблю солістів «Київська Камерата», викладач класу альта кафедри інструментального виконавство (за видами) КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського», в. о. доцента кафедри струнно-смичкових інструментів Національної музичної академії України) поділився унікальним досвідом співпраці з композиторами над створенням репертуару для альта з оркестром.

Особливу цінність мав практичний блок у форматі майстер-класів та відкритих уроків, де наочно демонструвалися методики роботи з учнями та студентами різних рівнів. Олена Іванівна Приходько (старший викладач класу скрипки Київської дитячої школи мистецтв №2 ім. М. Вериківського) продемонструвала становлення виконавських рухів у скрипалів-початківців, акцентуючи на штрихах як засобі виразності. Мар’яна Ярославівна Грабовська (заступник директора з навчальної роботи Київської дитячої музичної школи №20, викладач-методист класу скрипки КДМЛ ім. М. Лисенка) презентувала методику «інтонації як мислення», поєднуючи позиційну техніку зі слуховим контролем. Лариса Петрівна Потіпака (старший викладач, спеціаліст вищої категорії класу скрипки КЗ «Гостомельська мистецька школа») та Тетяна Валентинівна Заріцька (старший викладач класу арфи КЗО СК «Борщагівська школа мистецтв», КЗСМО «Білогородська школа мистецтв», КДМШ №23) показали підготовчі етапи та методичні підходи до вивчення великої форми з учнями елементарного підрівня. Мирослава Богодарівна Которович (доцент кафедри скрипки Національної музичної академії України, заслужена артистка України) провела роботу над щоденними вправами скрипаля зі студентами-бакалаврами, а Наталія Миколаївна Фещак (доцент кафедри струнно-смичкових інструментів Національної музичної академії України, артистка Aкадемічного симфонічного оркестру Національної філармонії України, викладач класу віолончелі Київської дитячої музичної школи №1 ім. Я. Степового) розкрила секрети опанування віртуозних етюдів у старших класах. 

Робота секції довела, що безперервність мистецької освіти - від перших кроків у музичній школі до професійної сцени - базується на живому діалозі між поколіннями викладачів. Учасники відзначили високий рівень підготовки учнів та важливість інтеграції сучасних методичних підходів у щоденну педагогічну практику.

Змістовною та значимою стала робота секції, присвяченої вокально-хоровому мистецтву. Модераторкою заходу виступила завідувачка кафедри мистецтва співу Академії ім. П. Чубинського, заслужена працівниця культури України, доцентка Ірина Миколаївна Бойко. Особлива увага була приділена вихованню національної свідомості через музику. Валентина Павлівна Коротя-Ковальська (народна артистка України, викладач кафедри мистецтва співу КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського») розкрила методичні основи використання української пісні у роботі зі студентами, а Ігор Борко (народний артист України,  в.о. професора кафедри оперного співу Національної музичної академії проаналізував роль стрілецьких та повстанських пісень у формуванні ідентичності). Володимир Миколайович Смиренський (кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри мистецтва співу КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського») зосередив увагу на значенні мелодичного (горизонтального) строю під час репетиційних занять хорового класу здобувачів освіти мистецьких коледжів. Людмила Вячеславівна Гармаш (викладачка кафедри мистецтва співу КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського» поділилася досвідом викладацької практики в Китаї. Валентина Володимирівна Матюшенко-Матвійчук (заслужена артистка України, доцент, доцент кафедри мистецтва співу КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського», солістка Національної філармонії України) презентувала ШІ як інноваційний інструмент у роботі вокаліста. Ірина Миколаївна Бойко (заслужена працівниця культури України, доцентка, викладачка вищої кваліфікаційної категорії) охопили часовий простір старовинної італійської музики у навчальному репертуарі вокалістів. Приємно, що до роботи секції приєдналися випускниці академії: Чеслава Іванівна Личак (викладач музики (вокал, фортепіано) представила аналіз системи музичної освіти Німеччини, а студентка Музичної академії в Познані Карина Сергіївна Шишковська доповідала про вокальні техніки епохи Бароко. Секція відзначилася міжнародним контекстом та дослідженнями світового досвіду.

Дякуємо всім доповідачам та гостям за змістовну роботу та вітання з нагоди 95-річчя Академії!

<< Назад