АКТИВНА ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА ЗДОБУВАЧІВ ОПП «ФОРТЕПІАНО» ЯК ІНСТРУМЕНТ
ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

12.04.2025 по 01.05.2025 здобувачі ІV-ФНО курсу освітньо-професійної програми «Фортепіано» КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського» в рамках угоди про співпрацю проходили педагогічну практику на базі ДМШ №4 Печерського району м.Києва.
Відшліфовували педагогічні навички та програмні результати навчання набуті в Академії у класі викладача-методиста мистецької школи Людмили Олександрівни ІВАНЬКО. Кожна зі студенток мала можливість працювати з учнями різного віку:
КАЛАШНІКОВА МАРІЯ працювала з ученицею 1 класу ЕЛІАН ХАЛІНОЮ. Вчили твори: К.Лонгшамп-Дружкевичової «На ковзанці», В.Беляєва «Вечором», О.Іванька «Козо-козо», «Соловей та котик»; а також з ученицею 4 класу ПЕТРИЧЕНКО АНМАН-НАРЕ, у якої в програмі Ю.Щуровський «Прелюдія», О.Білаченко «Етюд» C-dur та Ф.Мендельсон-Бартольді «Пісня без слів» E-dur.
ВЛАСЮК МАРІЯ займалася з учнем 3 класу ПІГАЛЕНКОМ КИРИЛОМ. Вчили твори В.Гіллока «Дзвоники», К.Черні Етюд D-dur, І.Тарантри «Зіркова ніч». Також проводила урок з ученицею 4 класу ПЕТРИЧЕНКО АНМАН-НАРЕ. Працювали над етюдом f-moll Р.Рєпки «Короткі арпеджіо та легка поліритмія».
УДОВИК АНАСТАСІЯ опрацьовувала твір Е.Гріга «Серце поета» з учнем 8 класу ЯКОВОМ ХАЛІНИМ.
ВОРОНА СОФІЯ провела урок з учнем 1 класу КОВАЛЕНКОМ МИХАЙЛОМ. Працювали над ансамблями: Ф.Рамо «Тамбурин» та пол.нар.п. «Два коти». Розбирала твір Н.Кузьменко «Маленьке курчатко». Також працювала з учнем 1 класу БАРАНОВИМ ЄЛИСЕЄМ. Опрацьовували твори: укр.н.п. «Ой, лопнув обруч», Ю.Абелєва «В степу», Ж.Колодуб «Вальс», О.Іванька «Зима».
ПРИТИКА ОЛЕКСАНДРА пояснювала як виконувати твори Т.Афанасенко «Rase» та «Робот» учню 1 класу БАРАНОВУ ЄЛИСЕЮ. Займалася з учнем 8 класу ЯКОВОМ ХАЛІНИМ. Опрацьовували твір Р.Рєпки «Джазові пасажі».
Практиканти-піаністи освітньої програми «Фортепіано» КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського» ознайомилися з інноваційним педагогічним репертуаром початкових класів. Викладач-методист ДМШ №4 Людмила Олександрівна ІВАНЬКО надала частину збірок, за якими обиралися твори до програм учнів класу:
Н.Кузьменко «Твій друг фортепіано», О.І ванько «Дивограй», Т.Афанасенко «Piano land» т.1, Н.Гриднєва «Хочу грати на роялі» ч.1.

Під час демонстрації збірок викладачка надала цінні поради практикантам щодо:
дидактичної доцільності вибору творів відповідно до віку та рівня підготовки учнів;
послідовності у формуванні навичок піаністичної техніки на прикладі представлених збірок;
особливостей інтерпретації сучасної педагогічної музики та її ролі у формуванні музичного мислення дитини;
варіативності підходів до мотивації учнів через образну, яскраву музику;
важливості інтеграції ігрових, креативних та імпровізаційних елементів у навчальний процес.
Людмила Олександрівна Іванько акцентувала увагу на тому, що сучасний репертуар початкових класів має бути не лише технічно доступним, а й емоційно наповненим, що сприятиме формуванню музичного смаку та бажання вчитися.
Педагогічна практика, без сумніву, є важливим етапом професійної підготовки, де студенти здобувають безцінний досвід, який сприяє їхньому розвитку як майбутніх педагогів, готових до роботи в різноманітних умовах навчальних закладів.
Дякуємо за співпрацю директорці ДМШ №4 Печерського району м.Києва АЛЛІ ІВАНІВНІ ВОЙЦЕХОВСЬКІЙ!

У ДІАЛОЗІ З ВИКЛАДАННЯМ:
ШЛЯХ МАЙБУТНЬОГО ПІАНІСТА-ПЕДАГОГА

Педагогічна практика – навіть у своїй так званій «пасивній» формі постає і як функціональний елемент освітньої програми, і як простір залучення до істинної сутності педагогіки  як мистецтва, що не передає, а народжує сенси. Саме в такому просторі перебувають здобувачі-піаністи IV курсу КЗВО КОР «Академія мистецтв імені Павла Чубинського», які проходять педагогічну практику в класі провідної викладачки-методистки, піаністки, завідувачки відділом «Камерного ансамблю та концертмейстерства» ЄВГЕНІЇ КОСТЯНТИНІВНИ ФРОЛОВОЇ на базі ДМШ №4 м. Києва.
Те, що називається «пасивним спостереженням», у філософському сенсі не є пасивністю. Це є практикою мовчазного перебування поруч з іншим, а також споглядальною присутністю, яка відкриває зовнішню форму навчального процесу й  внутрішню логіку становлення суб’єкта в музиці. Спостерігаючи за взаємодією викладача й учня, здобувач вступає в непрямий, але глибокий діалог з онтологією навчання як буття-в-сенсі.
Практикантки –  МАРІЯ ВЛАСЮК, АНАСТАСІЯ УДОВИК, МАРІЯ КАЛАШНІКОВА, СОФІЯ ВОРОНА ТА ОЛЕКСАНДРА ПРИТИКА –  в процесі спостереження за навчальними заняттями набувають досвіду, що виходить за межі технічної підготовки: це досвід педагогічного мислення, інтерсуб’єктивного діалогу, емпатійного включення у процес формування музичної свідомості учня.
Практичні спостереження охоплюють різні вікові та освітні рівні. Зокрема, уроки з ученицею 1 класу Соломією Дашак –  зосереджені на опрацюванні елементарного технічного матеріалу (етюди Черні–Гермера №1, 2), що репрезентують початковий етап інтеріоризації музичної мови.
Навчальні заняття з учнем 2 класу Марком Кото продемонстрували важливість формування емоційного слуху та ансамблевого чуття на матеріалі творів Р.  Репки, Г. Канчелі, Ж. Косма, М. Шмітца.
Поглиблений поліфонічний аналіз та координація незалежних голосів стали предметом спостереження під час занять з учнем 4 класу Цепух Марком (двоголосна інвенція Й.С. Баха). Рефлексія музичних смислів у сучасному контексті виконавства була в центрі уваги під час занять з учнями старших класів: Марією Височиною (аранжування популярної композиції House of Memories), Артемом Кривцем (ансамбль із флейтою, українська авторська музика), Анатолієм Федоренком (барокове скерцо, джазова стилізація, камерна мініатюра Г. Канчелі).
Таким чином, педагогічна практика у своєму пасивному (тобто споглядальному)  вимірі, постає як активна форма фахового рефлексивного розвитку. У контексті музичної освіти вона набуває онтологічного значення: через занурення у конкретну ситуацію педагогічної взаємодії формується як уявлення про методичні стратегії, так й усвідомлення сутності музичного виховання як співбуття викладача й учня, де мистецтво стає засобом формування особистості.
Під керівництвом ЄВГЕНІЇ КОСТЯНТИНІВНИ ФРОЛОВОЇ здобувачі долучаються до живого педагогічного процесу, який у своїй суті є простором зустрічі – фахової, емоційної, духовної. Саме в таких зустрічах народжується новий фахівець –  не як механічний носій методик, а як інтерпретатор культурного досвіду та співтворець освітнього середовища. За таких умов педагогічна практика виявляється не додатком до освіти, а її серцевиною: вона дозволяє здобувачеві отримати досвід й стати причетним до трансцендентної сутності викладання  діяння, що творить людину. У цій причетності й розгортається його становлення як педагога, а отже –  як носія культури, смислу й відповідальності!
Щиро вдячні за співпрацю директору ДМШ №4 АЛЛІ  ІВАНІВНІ  ВОЙЦЕХОВСЬКІЙ.