|
ЗАПАЛИ СВІЧКУ ПАМ’ЯТІ. БОРИСЬ ЗА УКРАЇНУ ТА ПІДТРИМУЙ ВОЇНІВ
Сьогодні – День пам’яті про жертв одразу трьох актів геноциду проти української нації: Голодомору 1932-1933 років і масових штучних голодів 1921-1923 і 1946-1947 років.
О 16 годині - Загальнонаціональна хвилина мовчання. Кожен з нас згадає замордованих голодом дітей, жінок, стареньких, молодих і старших наших предків. А їх – мільйони.
Наголос: майже сто років тому московитська імперія у її радянському різновиді нищила українців голодом, а нині – ракетами, танками, кулями та інформаційними атаками. І тоді й зараз мета ворога була однаковою: убити українську ідентичність, право на власну державу, землю, історію, мову, пісню. Право на життя.
Цьогоріч втретє вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни московії проти України. Трагічні події, які ми переживаємо, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані.
Сьогодні демократичний світ висловлює підтримку Україні. Збройні сили України героїчно протистоять ворогові.
Кожен нині сущий українець, пам’ятаючи про злочини комуністичного тоталітарного режиму, всі сили повинен спрямувати на підтримку захисників України. Недарма вшанування пам’яті жертв Голодомору цього року відбувається під гаслом «Запали свічку пам’яті за жертвами Голодомору. Борись за Україну та підтримуй воїнів».
Відвідаймо у цей день місця пам’яті жертв Голодомору . (до слова - сьогодні в Національному музеї Голодомору-геноциду – вхід вільний). А з настанням темряви – запалімо Свічки пам’яті на підвіконнях – у власних домівках, офісах – всюди. Адже кожен вогник у вікні – це вияв нашої скорботи, пам’яті і віри в майбутнє.
Наш біль додає нам сили і гідності. Світло вогників у наших вікнах - зброя проти темряви і зла, що намагається нищити нас століттями.
Пам’ятаємо! Не пробачимо!
Переможемо!
Слава Україні!
Ректор Академії мистецтв імені Павла Чубинського,
заслужений діяч мистецтв України,
доктор філософії,
професор
Василь РОМАНЧИШИН