ДОБРЕ СЛОВО ДО РІЗДВА

 

                                                            Стосовно святкування Різдва Христового.

 Той факт, що Академія розташована в такому святому місці,  біля одного з найстаріших храмів Європи  – церкви  Спаса на Берестові - багато важить. Ці стіни, дзвони, хрести, повз які щодня проходять наші студенти десятки разів, теж впливають (хочемо чи не хочемо, усвідомлюємо чи не усвідомлюємо) на моральне становлення наших дітей – студентів.
 Ми хочемо, щоб студенти Академії мистецтв імені Павла Чубинського зростали громадянами України. Щоб формували не лише творчий образ нашої країни, а й духовність. Тому що творчість, мистецтво і духовність – невіддільні одне від одного. Нам у цьому дуже допомагає Києво-Печерська лавра, яка поступово стає українською.
 І я казав нашим студентам ще кілька років тому: ми з вами навчаємося поблизу святині не лише України, а взагалі світової цивілізації. Тож усіх вітаю з прийдешніми святами. Є дві складові свят: перша – вітання, друга, – побажання.
  Перша - констатує, що ми дожили до цього свята, і вітаємо з тим, що зустрічаємо свято в доброму здоров’ї, в гарному настрої, зі світлими думками.
Друга ж – творча: я бажаю нашим студентам та викладачам, нашому чудовому колективу - Перемоги.
 Якою вона буде ? Звісно, не буде такою, яку хочемо бачити. Причин тому - дуже багато. Як зовнішніх, так і внутрішніх, на жаль.
  Я вважаю, Перемога буде в тому, що Україна збережеться як незалежна держава. А цьому альтернативи немає. У тому, що ми збережемося як народ. Що збережеться українська мова, культура. Це вже велика перемога.
А далі - буде видно, яким  чином будемо відвойовувати наші території і в якій перспективі.
Але перемога полягатиме і в тому, що закінчиться бійня, а наші матері перестануть оплакувати своїх синів.  Тому що неможливо дивитися на ті простори, вкриті прапорами України, де під кожним прапором – чиясь дитина, батько. А який біль, страждання, муки пройшли ці люди, котрі померли на фронті…
  Ми ж думали, коли народилися і зростали, що війни вже не буде ніколи. Але помилялися. Тому що як тільки якийсь народ усвідомив себе народом і повернувся до своїх  першоджерел,  на думку наших варварських сусідів, такий народ не має права жити.
  Ми сусідам потрібні тільки доти, поки не кажемо, що ми – інші. А ми – справді не такі,  як вони. Це звучить також у наших колядках і щедрівках. У тих відповідях, які дають наші воїни варварам на фронті.
Тому я впевнений , що Перемога - буде.
Ми бажаємо нашому народу та суспільству Єдності. Наші студенти, які виховуються в стінах Академії, покликані бути носіями Української Національної Єдності. Їхня місія  - об’єднувати націю навколо українського слова, української пісні, національної творчості, яка споконвіків дивувала світ і продовжує дивувати. Попри те, скільки її винищували.
  Я бажаю нашим студентам, щоб вони сформувалися насамперед самі як українська еліта і формували дух українства серед нашого народу всюди, де працюватимуть. Чи на Київщині, чи поїдуть десь в інші регіони України, або за межі України, але щоб завжди себе відчували українцями.
Навіть якщо не кожен повернеться – щоб вони були часткою українства і робили так, аби світ про Україну пам’ятав, не забував. І допомагав Україні.
Викладачам нашим я бажаю, щоб вони ніколи не зневірилися у своїй справі, яку роблять. Бо з кожним роком педагогічна діяльність стає все складнішою.
  Але, звичайно, головне – навчати. І тут я можу говорити довго, тому що захоплений тими колегами, з якими працюємо. Я захоплений  і радий, що значною мірою долучився до формування цього колективу.
 Щасливий, що працюю з такими людьми. Я цих людей запрошую на роботу, вони приходять працювати. А потім починаю дивитися на результати їхньої праці і думаю: невже ми це зробили? Невже це можливо було зробити у цьому закладі, який ще 10-15 років тому був культурно-освітнім училищем з явно вираженою ідеологічною спрямованістю? Мистецька складова становила лише кілька відсотків, але ми розуміли: так залишатись далі не могло.  Ми кардинально змінили освітні програми. Почали базувати їх на високопрофесійних вимогах до  формування митця.
 Нині ж наші випускники працюють в кращих творчих колективах, навчаються в кращих закладах вищої освіти України і світу. Наші випускники перемагають на міжнародних конкурсах в таких країнах як Італія, Франція, Німеччина,  США тощо. Наприклад, нещодавно переміг на конкурсі в Сорренто наш випускник Володимир Морозов – шикарний бас. І ми знаємо, що частка нашої праці є в тій перемозі.
Тож нових Перемог нам і головної – жаданої – Перемоги!