|
|
 |
 |
 |
 |
НА ЧЕСТЬ ЗСУ: ГОЛОВНЕ — НЕ СТОЯТИ ОСТОРОНЬ
Академія мистецтв імені Павла Чубинського шанує захисників України не лише у визначені дати, а щодня. Тож і сьогодні студенти та викладачі присвятили велике концертне дійство Збройним Силам України.
Гімн України золотим ключем відкрив концерт, де місію ведучих успішно виконували Вікторія Забіло та Юлія Гревцова.
Зі щирим проникливим словом звернувся до присутніх ректор Академії, професор Василь Романчишин.
Знаковим акордом віри в українську Перемогу стала пісня «Сльози перемоги» у виконанні Олени Тетеріної (викладачка – Юлія Антипенко).
А далі - настала хвилина мовчання. Згадали випускників Академії, а також 132 діячів культури та 93 медійників, яких забрала московитсько-українська війна. Стократно дякуємо Воїнам України, які віддали життя заради нинішніх і майбутніх поколінь українства. В унісон зі скорботою і молитвою зазвучала пісня «Серце птаха» у виконанні Вікторії Забіло (викладачка – Народна артистка України Жанна Боднарук).
Для зміцнення Української державності надважливим є, аби життя і молодість пересилювали жахи війни. А перший крок – мрія. Про це була пісня у виконані студентки 1 курсу Аліни Новікової «Світ належить мені» (викладачка - Вероніка Левко, слова і музика - Ілларії).
Наступний твір нагадав про силу єдності та важливість дії: Катерина Гончаренко виконала пісню «Не будь стороннім» (викладачка – Жанна Боднарук). Адже всім, хто в тилу, справді, зараз головне – не стояти осторонь. Кожен внесок, кожна допомога, кожне добре слово чи дія наближають нас до мети.
«Відчай безсмертя» - так називалась хореографічна композиція й балетмейстерська робота студентів 3 курсу освітньо - професійної програми «Хореографія» (курс викладачки-методистки Тетяни Борисенко).
А чи може бути кохання під час війни? Ствердна відповідь на це питання прозвучала піснями у виконанні Василя Сєдова «Боже, як я тебе люблю» (викладачка – Юлія Антипенко), Дарії Козоріз «Обійми» (викладачка - Жанна Боднарук) та вокального ансамблю під орудою Вероніки Левко – «Ми танцюєм джаз».
Не просто музика, а відображення почуттів кожного українця у цей непростий час - пісня «Тривога» у виконанні студентки 1 курсу Катерини Іванової (викладач - заслужений артист естрадного мистецтва Ярослав Кваша).
Про переосмислення цінностей життя, ставлення до людей, і до самих себе йшлося у композиції «Інші ми», яку виконала Юлія Гревцова ( викладачка – Неля Цапенко).
І який же концерт без українських народних пісень? З національної скарбниці Любов Шевченко обрала та виконала знамениту співанку «Ой, я знаю, що гріх маю» ( викладачка - Юлія Антипенко). Естафету підхопила Яна Зязюля з піснею «Тримай мене» ( викладачка - Вероніка Левко).
Наступний номер - «Сакральні знаки предків» - підготувала солістка хореографічного ансамблю «Молодощі» , володарка іменного диплому Паризького Міжнародного університету 2024 року Анастасія Потабенко (балетмейстерка постановниця - Тетяна Борисенко).
Прозвучала також особлива, символічна пісня – гімн Організації Українських Націоналістів та Української Повстанської Армії - «Зродились ми великої години». Твір, який для багатьох поколінь свідомих українців був і є джерелом сили у найскладніших обставинах, виконала Вікторія Забіло разом з Інструментальним ансамблем під керівництвом Олексія Малишева.
Фінальним акордом пісенного дійства чубинців на честь ЗСУ стала пісня «Добрий ранок, Україно!» у виконанні Любові Шевченко та Інструментального ансамблю ( керівник - Олексій Малишев).
За організацію та підготовку концерту дякували викладачам Академії мистецтв імені Павла Чубинського кафедри «Музичне мистецтво естради та хореографії». А найголовніше і насамперед – уклінна вдячність нашим Збройним силам!
Слава Україні!
Героям слава!
